Основні завдання тренінгу: усвідомити факти насильства щодо себе та інших, нейтралізувати думку «таке тільки в мене трапилось», навчити учасників говорити про насильство. Також обов’язковим є повідомлення наприкінці заняття адрес і телефонів, за якими слід звертатись по допомогу.
Мета: формувати в молодіжному середовищі позитивний імідж здорової людини, діагностувати форми насильства та виявляти дітей, які перебувають у несприятливих умовах, в екстремальній ситуації, ознайомити з різними видами насильства.
Можна виділити чотири типи жорстокого поводження з дітьми.
1. Фізичне насильство — невипадкове завдання тілесних ушкоджень.
2. Сексуальне насильство — використання людини для отримання сексуального задоволення.
3. Занедбаність — нездатність батька або особи, яка доглядає за дитиною, забезпечити основні потреби дитини в їжі, одязі, житлі.
4. Психологічне насильство — відсутність у родині доброзичливої, здорової атмосфери. Може виявлятися у:
• зневазі — послідовній нездатності батьків чи особи, яка здійснює догляд, забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, турботу;
• жорстокому поводженні — хронічних приниженнях, образах і висміюванні дитини, знущанні з неї.
Знущання та агресія у шкільному середовищі
Знущання — це повторюване, систематичне переслідування та агресивні дії, спрямовані на інших. Акти знущання можуть чинити як окремі особи, так і групи. Знущання може включати багато видів поведінки, наприклад: словесні насмішки, обзивання та приниження; погрози й залякування; вимагання та крадіжки грошей і особистих речей; ізолювання від групи, недопущення до товаришів.
Слово «агресія» походить від латинського aggressio що означає «напад», «вступ». Це вмотивована деструктивна поведінка, що суперечить нормам і правилам життя людей у суспільстві, завдає шкоди об’єктам нападу (живим і неживим), фізичного і морального збитку або викликає психологічний дискомфорт (негативні переживання, стан напруженості, страху, пригніченості тощо).
ОСНОВНІ ВИДИ АГРЕСІЇ ТА ЗНУЩАНЬ
Фізична: активна, пасивна; пряма, непряма.
Вербальна (словесна): активна, пасивна; пряма, непряма.
Агресія може бути спрямована на:
• людей поза сім’єю (педагогів, ровесників, менших учнів);
• близьких людей;
• тварин (птахів, комах, домашніх улюбленців);
• на себе (свою особистість або тіло): виривання волосся, здирання шкіри, згризання нігтів;
• на фізичні об’єкти (з’їдання неїстівного, ламання іграшок, знищення майна);
• на символічні або вигадані об’єкти (комп’ютерні ігри, агресивні малюнки).
Причинами знущань у школі можуть бути:
1. Соматичні захворювання чи захворювання головного мозку.
2. Виховання в родині: брак уваги, тепла, поганий нагляд за дитиною, застосування фізичної та словесної агресії щодо малюка та у стосунках між подружжям, а також полярні методи покарань.
3. Індивідуальні фактори. Найкращий задокументований індивідуальний фактор у знущаннях — темперамент. Активні, імпульсивні учні можуть мати схильність до розвитку агресивної поведінки. Більша фізична сила (наприклад, у хлопчиків) або її дисбаланс (у старших дітей) часто є основним чинником знущань. Також впливає і рівень самооцінки, невміння контролювати свої емоції, протест проти ситуації, соціальний статус у групі.
4. Шкільні фактори: соціальна характеристика, суворість або недостатній рівень нагляду, особливо на ігрових майданчиках, шкільному подвір’ї та в коридорах. Адекватність методів утручання дорослих, коли вони побачили факт знущання, чи їм просто про це розповіли, є дуже важливою.
5. Вплив новітніх технологій.
ХТО НАЙЧАСТІШЕ СТАЄ ЖЕРТВОЮ КРИВДНИКА
Тихі, сором’язливі діти, котрі не чинять твердого опору першому ж прояву агресії, який пізніше неодмінно повториться. Потенційні жертви зазвичай не мають друзів і соціальної підтримки у школі, часто у них низька самооцінка, а отже, вони невпевнені у своїх силах.
Жертви нерідко демонструють антисоціальну поведінку, що викликає роздратування. Вони імпульсивні, мають погані соціальні навички, можуть також намагатися знущатися з інших дітей. Тому часто вони є і тими, хто знущається, і самою жертвою.
Як проявляється агресія?
• Бійки, словесні образи;
• негативізм (пасивний або активний опір правилам і нормам), конфлікти з оточенням, низька шкільна успішність, замкненість;
• агресивні комп’ютерні ігри;
• розробка різних військових стратегій і втілення їх у життя;
• демонстративний, яскравий одяг, особлива музика, зухвалі танці, графіті на стінах;
• пасивні прояви (зволікання, повільність,упертість, «забудькуватість», навмисна нездатність зробити необхідне);
• погіршення здоров’я, депресія, знижений настрій, страхи, тривожність, нестійкість емоційної системи, самогубство.
Єдиний підхід у роботі зі знущаннями — системна і безперервна паралельна робота з батьками, педагогами та дітьми.