(Виховний захід)
Мета: Разом з учнями провести екскурсію в минулі роки і століття, щоб ознайомити молодь з історією державних національних символів та прищепити їм інтерес і повагу до минулого, нашого народу.
Обладнання:
- національна символіка: герб, прапор, гімн;
- виставка літератури з даної проблематики.
Ведуча: Шановні гості! Вашій увазі пропонуємо усний журнал "Наші символи - наші святині".
... Свою Україну любіть,
Любіть її во врем'я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
(Т.Г.Шевченко)
Звучить пісня "Боже, вислухай благання"
Вірш "Бачу тебе, Україно
Дивлюсь у віки, крізь віхи історії,
В глибокі степи, на Славутич-ріку –
Шукаю тебе на блакитному обрії
В ряснім вишитті й золотому вінку.
Лечу до твого, Україно, народження,
Долаючи мряку густу й снігопад,
І бачу зорі над дніпровські сходження,
І сяйво її на вершинах Карпат.
(Г.Петрук-Попик)
Перша сторінка
Ведучий: Перша сторінка нашого журналу присвячена події, яка схвилювала весь світ - це проголошення незалежності України.
Вірш "Київ"
Чому це весняним світлом
Людям осяяло лиця?
Зацвіла синьо-жовтим цвітом
України древня столиця.
Довго була в нарузі
Історія наша багата.
Шикуймося в лави, друзі!
Сестро, стань ближче до брата!
Будемо разом радіти,
Що дочекалися свята.
Візьміться за руки, діти,
Будемо пісню співати.
Пісню слави полеглим,
Живим - відродження пісню,
Хоч і було нам нелегко,
Та ми народились не пізно.
Була велика руїна,
Було страждань безкрає,
Але - не вмерла Україна,
Душа наша не вмирає!
(І. Гордасевич)
Ведучий (зачитує): Акт проголошення незалежності України. Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною, в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави - України.
Територія України є неподільною і недоторканою.
Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.
24 серпня 1991 року Верховна Рада України
Ведуча (зачитує): Постанова Верховної Ради УРСР "Про проголошення незалежності України".
Верховна Рада УРСР постановляє: проголосити 24 серпня 1991 р. Україну незалежною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови уряду та інші акти законодавства республіки.
1 грудня 1991 р. провести республіканський референдум на підтвердження Акту проголошення незалежності.
м. Київ 24 серпня 1991 року Голова Верховної Ради УРСР Л.Кравчук
Ведучий: Здійснилася віковічна мрія українського народу, який сказав тверде і остаточне "так" - 1 грудня 1991 р. Результати референдуму засвідчили єдність всіх наших помислів і прагнень. Україна стала вільною! Слава ж нашій Україні - вільній, воскресаючій, соборній!
Вірш "Яка краса: відродження країни"
Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів.
Мовчали десь святі під попелом руїни,
І журно дзвін старий по мертвому гудів.
Коли відкільсь взялася міць шалена,
Як буря все живе схопила, пройняла, -
І ось, дивись, - в руках знамена
І гімн побід співа невільна сторона.
Друга сторінка
Ведучий: Друга сторінка журналу присвячується нашій святині - Українському державному прапору.
Вірш иБлакитно-жовтий прапор"
Здійнявся вперше він над Галицько-Волинським
Князівством, що відтак об'єднує під ним
Ще й землю Київську наперекір дрібним
Сваркам і всупереч загарбникам чужинським,
Із воєводою Дмитром, як побратим,
Боровся мужньо він над орденом Добжинським
Під стягом переміг небесно-степовим.
У синім кольорі була ознака миру,
А в жовтому народ плекав велику віру.
Прапор відомий з античних часів. Древні стяги були у великій шані на Русі ще за часів язичництва, а після впровадження християнства вони освячували образом животворного Христа. Значення стягів, як святині, зростає -жодне військо без прапора не вирушало в похід і не вступало в бій.
Історичні джерела донесли до нас досить скупі відомості про кольори прапорів Київської Русі. У 1910 р. синій і жовтий кольори назвали державними кольорами Давньої Русі, спадкоємницею якої була передусім Україна.
Одна з версій щодо давньої української традиції поєднання жовтого й синього кольорів. Згідно з нею, слово "хохол", яким дехто зневажливо називає українців, - монгольського походження: "хох" - означає синій, голубий, небесний, "улу" - жовтий. Кінцева голосна редукується - маємо теперішнє звучання - "хохол".
Для нашої, запитої світлом, країни, жовтий і синій кольори є і. були найбільш підхожі. Це чудесно зрозумів наш простий український народ, вимальовуючи свої хати спершу в синє, а з затилля - в жовте. Ці кольори давали народові любов до природи, яку він бачив саме в жовтій і лазуровій окрасці: золотистий степ, синє небо, синє море, ріки із жовтим очеретом і рудими скелями. Символами України є синє небо - символ миру та пшеничне поле - символ достатку.
... "Бій одлунав. Жовто-сині знамена
Затріпотіли на станції знов..."
Кожен, безперечно, пам'ятає ці слова з балади В.Сосюри. Адже саме з цього твору більшість громадян України вперше дізналися про саме існування національного прапора своєї держави. Прапора, як нас вчили, ворожого, націоналістичного, бо під ним, мовляв, воювали проти радянської влади і народу петлюрівці й бандерівці.
Зрештою, так багато з нас хто і вважав, глибоко не замислюючись над цим, аж поки навесні 1989 р. синьо-жовті знамена не замайоріли на площах міст і сіл спочатку Західної, а потім і Східної України. І тисячі тисяч людей поволі, поступово прозріли, довідавшись усю правду про цей прапор, що ніякий він не буржуазний чи вороже націоналістичний, а існує ще з часів Київської Русі; що під ним не один вік чесні сини і дочки народу нашого йшли здобувати волю і незалежність Україні.
Досі не стерлося відчуття в ті дні, коли "стяло можна". Ідеш вулицею, уздовж якої, а також на будинках тріпочуть на вітрі синьо-жовті прапори -аж душа завмирає від щастя і великої радості. А Верховна Рада більшістю голосів проголосила синьо-жовтий прапор Державним Прапором України. Це велика подія і велика наша перемога. Ревно ж бережімо нашу святиню і стараймося ніколи і нічим не заплямовувати її.
Вірш "Живи, Україно"
Живи, Україно, живи для краси,
І сили, і слави, і волі.
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
Довіку тебе не скують ланцюги
І руки не скрутять ворожі,
Стоять твої рідні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.
Стоять, присягають тобі на шаблях
І жити, і вмерти з тобою,
І рідні знамена в кривавих боях
Ніколи не вкрити ганьбою.
Звучить пісня "За Україну, за її волю"
Третя сторінка
Ведуча: Запрошуємо переглянути третю сторінку журналу, що присвячена золотому, непокірному тризубу.
Вірш "Тризуб"
Тризуб (як сокіл, що іде в піке),
Облюбував собі на лавах Рюрик.
І віщий князь Олег на вежах бурих
Лишав його зображення стрімке.
На печенігів, половців у шкурах
Цей герб наводив жах - було й таке! –
І дерево життя змогло винке
Не вимерзнути в холодних кучугурах.
Сам Олександр здіймав Тризуб увись,
Як з півночі посунули колись
Навали шведів і тевтонів сила,
І коли схрестились грізно меч і спис,
А для наук йому розправив крила
Засновник Академії - Могила.
(В.Ткаченко)
Про походження, ідею і значення тризуба на Україні як державного герба, національного знаку і релігійного символу, писали більш як 50 авторів. Як державний герб тризуб на синьому тлі був схвалений 12 лютого 1918 року Малою радою в Коростені. Як герб тризуб залишався і в часи Гетьманату, а далі - і за Директорії. Від часу об'єднання УНР і ЗУНР державним гербом став золотий тризуб на синьому тлі. Михайло Грушевський вважав, що лише УНР - "єдина спадкоємниця Русі на визнання знаку тризуба". І ось, 19 лютого 1992 р. за пропозицією Президента України Л.М.Кравчука Сесія Верховної Ради затвердила малий герб України.
Вірш "Золотий непокірний тризуб"
Як птах золотий, в переливах
На прапорі має, горить.
Це знак наш, це фабрики й ниви,
Це символ, що будем ми жить.
Це хліб наш, вугілля і цукор,
Степи плодовиті, моря...
Це в праці змозолені руки,
Що подвигом завжди горять.
Це наша любов, наша мужність,
Вогняний порив боротьби,
Це наша згуртованість дружня,
Це пісня нової доби.
Це юність, це клич поколінням,
Що йдуть крізь життєву грозу,
Це слава твоя, Україно, .
Золотий непокірний тризуб.
Четверта сторінка
Ведучий: Довго нас недоля жерла,
Досі нас наруга жре,
Та ми крикнем: "Ще не вмерла,
Ще не вмерла і не вмре!"
Так, ви не помилилися, наступна сторінка нашого журналу присвячена національному Гімну України.
Пісня - душа народу, національні гімни - найвищий прояв його волелюбних прагнень, духовно-патріотичних устремлінь. Втративши свою державу, Україна кілька століть не мала і свого національного гімну, його заступали патріотичні пісні, що не охоплювали долі всього народу, розмежована кордонами австро-угорської та російської монархій.
Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців єдиної нашої землі стала поява вірша поета й етнографа Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна".
Жодному нашому творові української літератури не судилася така велична і ... трагічна доля. Трагічна, бо понад століття пісню-гімн переслідували, вбивали, забороняли, та як не силкувались - не вбили. Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенним, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України.
Відроджується, воскресають національні традиції України: її символіка, патріотичні і духовні гімни, серед яких і "Ще не вмерла Україна". Тисячі і тисячі синів українського народу з цим гімном на устах боролися за волю України, страждали у царських тюрмах, ішли на заслання, гинули героїчною смертю у повстанських загонах.
З піснею-гімном пов'язані вікові поривання нашого народу до незалежності, яка в наш час стала реальністю. Тому нова незалежна Україна обрала мелодію слова пісні "Ще не вмерла Україна" за свій Державний гімн. Пісні, яка понад століття одухотворювала національно-духовні поривання народу до своєї незалежності, кликала народ до святої Волі. 1 от, 15 січня 1992 року Президія Верховної Ради України затвердила музичну редакцію гімну України.
- Запровадити повсюдне виконання Державного гімну України, затвердженого цим указом, з 16.01.1992 р.
- Визнати таким, що втратив чинність Указ Президії Верховної Ради Української PCP від 22 березня 1978 р. "Про державний гімн УРСР".
м. Київ 15 січня 1992 р. Голова Верховної Ради України І. Плющ
Звучить гімн "Ще не вмерла Україна".
Вірш "В день Воскресения"
"Христос воскрес - воскресне й Україна" –
Ось заповіт, що йде од роду в рід,
На нього жде століттями країна,
І ним живе і кріпиться народ.
Христос воскрес перед європейським людом,
Хоч був умер, прибитий, погребен.
Але народ не воскресає чудом,
А працею і силою рамен.
Не вірте ви, що, мов роса на сонці,
Погинуть так всі наші вороги,
Що заживемо у рідній сторонці,
А коло нас приятелі, други!
А хоч би й гак, а хоч би й ми воскресли
Не працею, а чудом; як Христос,
to за часом нас знову би понесли
На кладбище, на місце смут і сльоз.
А хоч би й так, а хоч би й воріженьки,
Як та роса, погинули зовсім,
То прийде ніч і впаде потихенько
Нова роса, і виїсть очі всім.
(Р. Купчинський)