Якщо вчитель поєднує у собі любов до справи і до учня – він досконалий вчитель.
Л.М.Толстой
Моє покликання – вчитель.
Скільки існує людство, стільки буде існувати поняття «вчитель». Воно має дуже просте тлумачення: це людина, яка наставляє, передає свої знання і вміння іншій людині.
Вчитель – артист.
Його роль триває не годину і не дві, а довгі роки. Він повністю занурюється в свою роль, живе нею.
Вчитель – лікар.
Лікар, який лікує не лише тіло, але й душу. Багатьох своїх «пацієнтів» лікує роками; багато з них не хочуть, не прагнуть лікуватися. Пройде багато років, перш ніж «пацієнт» відчує, що дав йому вчитель і подякує йому за це.
Вчитель – будівник.
Він будує людські долі. Але вони не з бетону, а з кришталю. Одне необдумане слово чи необережний рух – і можна зламати все, що будував так довго.
Вчитель – звичайна людина.
Зі своїми радощами та негараздами, він може бути добрим і суворим, ласкавим і вимогливим, справедливим і здатним до компромісу.
Звідки ж бере силу вчитель, щоб бути водночас і педагогом і матір’ю?...
Зараз школа переживає не найкращі часи. В ній, як у дзеркалі відображаються всі проблеми нашого суспільства. Але я все одно люблю свою роботу. В нашій школі працюють натхненні та закохані у свою працю люди, які часто приносять в жертву роботі своє особисте життя, свій відпочинок.
З дитинства я мріяла стати лікарем – хотіла нести людям здоров’я та надію на щасливе життя. Але щоденний приклад моєї мами – показав, що моральне, духовне здоров’я людини важливіше. Ні, я не зрадила свою мрію – я її просто змінила і стала вчителем!
Щодня на мене дивляться очі моїх учнів: з чим ти сьогодні прийшов, вчителю? За партами – майбутнє України, а в цьому майбутньому жити і мені. І від того, якими стануть мої учні, залежить не тільки життя країни, але й моє теж.
Яким повинен бути сучасний учитель? Компетентним у своїй галузі та всебічно ерудованим.
- Цього вчать мене багато книг та фільмів, сотні людей, що я зустріла на своєму шляху.
- Цього вчать ті труднощі, які траплялися в моєму житті, подолавши які я стала сильнішою.
- Цього вчать мої учні – щодня, кожного уроку
Ще Сократ сказав: «Навчаючи – вчимося самі…». «Учитель готується
до хорошого уроку все своє життя» – так сказав В.О.Сухомлинський. Кожен урок – це маленький спектакль, який повинен зачепити струни дитячих душ, і якщо ці струни зазвучать в унісон – значить, вчитель відбувся!
Завжди думаю про те, чи стануть мої уроки для учнів проповіддю Добра, Честі, Милосердя, Справедливості? Я відчуваю відповідальність за маленьку Душу, з якої повинна вирости Людина – Особистість, Творець, Майстер!
Рухаючись вперед, ми самі будуємо своє майбутнє. Учні йдуть за нами. Задоволення, яке вони отримують від праці, радість від заслуженого успіху – це паростки почуття власної гідності, гордості за себе як за Людину. На мою думку – це головна заповідь сучасної школи.